Унікальні події у світі опери до Дня Незалежності України: театральна премʼєра “Креонта” у Києві та вихід першого студійного запису на міжнародних стрімінгових платформах.

Вперше у столиці України відбудеться театральна постановка опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського: премʼєра запланована на 3 вересня на сцені Національної музичної академії України і присвячена 35-ій річниці Незалежності України.

17 серпня відбулась відкрита репетиція, де організатори та учасники розповіли про творчий задум і переосмислення твору, який 250 років вважався втраченим.

«Безцінні ноти «Креонта» я побачив у 2023 році, їх було віднайдено у Португалії. Тоді я зрозумів, що ця опера, перший твір ще юного українського композитора, мусить бути поставлена в Україні, а далі вона має побачити світ, повернутися на європейські сцени, де вперше прозвучала у 1776 році – таке амбітне завдання ми ставимо. Це твір про свободу, силу духа народу, який повалює тирана. Цікаво, що сам Бортнянський переосмислив і модернізував відомий сюжет Софокла, а в музиці запровадив навіть прояви романтизму, що стануть актуальними в тодішній Європі лише через кілька десятиліть», – зазначив диригент-постановник, автор сучасної інтерпретації опери, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.

«Проєкт є дуже важливим для української культури: вперше за 250 років від написання, ця опера звучатиме зі сцени нашої Академії. Ми повертаємо світу неперевершених українських композиторів, а для наших студентів це можливість стати частиною легендарного проєкту, це незабутній досвід», – наголосив співорганізатор проєкту ректор Національної музичної академії України, академік АМУ, професор Максим Тимошенко.

«На той час, коли жив та творив Бортнянський, тільки у вільнолюбній Венеції можна було поставити таку оперу. Адже це був період абсолютних монархій у Європі та «самодєржавія» в Російській імперії. Водночас, це – переддень Великої Французької революції, коли творили Вольтер, Дідро, Руссо, інші філософи та поети, формуючи маніфест свободи та демократії. Опера 25-річного Дмитра Бортнянського «Креонт» стала музичною складовою цього маніфесту», – звертає увагу співорганізатор проєкту, директор Наукового центру імені Л.І.Медведя МОЗ України, професор Микола Проданчук. Він впевнений, що Бортнянський не міг повернутися до Росії з таким небезпечним для «самодєржавія» твором. Напевно, саме ця обставина стала причиною зникнення партитури «Креонта» на довгих 250 років. Ймовірно, сам композитор зберіг і надійно сховав свій рукопис.

«Можливо, Бортнянський так і задумав, щоб його опера вже у незалежній Україні – «в сім’ї вольній новій» – була подарована людству у XXI столітті», – зазначає Микола Проданчук.

Як підкреслив диригент-постановник, музичний матеріал «Креонта» є надзвичайно складним, і те що постановка у Києві здійснюється в рекордно короткі терміни – протягом чотирьох місяців – є викликом для організаторів та виконавців. За словами Германа Макаренка, загалом для реалізації проєкту повернення світу опери Бортнянського протягом 2024-2026 років вдалося зібрати сильну команду саме українських артистів та музикантів і дати 250-річній опері нове, сучасне звучання в Україні. Опера написана у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для виконання, і тому майстерність і високий професійний рівень Національного Президентського оркестру України дозволив здійснити постановку у Києві у надзвичайно складних умовах та у стислі терміни.

Особливим викликом було знайти солістів, партії яких вимагають володіння надскладними вокальними техніками, передавати емоційне напруження, драматизм, так притаманний цьому твору Бортнянського. Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка, Ольга Фомічова. Партію Креонта - соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Не менш складними є хорові партії, які виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка».

«Я вважаю, що всі мистецькі сили нашої держави, в тому числі, і Національна капела України "Думка" повинні проводити велику роботу по відродженню нашої культури - поверненню імен видатних представників її в усіх видах і жанрах мистецтва. Це потрібно, перш за все, нам - Україні. Це велика робота і завдання для всіх нас. Одночасно працювати над створенням сьогоднішнього творчого продукту - це теж дуже велика попереду робота», – підкреслює генеральний директор, художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «Думка» народний артист України, академік Академії мистецтв України, Герой України Євген Савчук.

Відповідаючи на запитання, чи має цей проект перспективу на світових сценах, Євген Савчук відзначив, що все залежить, в першу чергу, від якості проекту, загального виконавського рівня, подачі музичного матеріалу, роботу всіх ланок: оркестру, хору, солістів, диригента, режисера і всіх складових, з чого складається оперна вистава. «А далі добра реклама, відповідне фінансування і так далі - тільки в такому випадку це може претендувати на світовий ринок», – переконаний генеральний директор хорової капели «Думка».

Проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» розпочався у 2024 році: вперше твір поставлено в Україні вже під час повномасштабної війни, а саме, у листопаді 2024 року здійснена перша концертна постановка, а у жовтні 2025-го – театральна прем’єра у Чернівцях. Це спільний міжнародний проєкт до 250-річчя опери, що здійснюється за підтримки колективу Національної музичної академії України, Міністерства культури, колективу Наукового центру імені Л.І. Медведя, Міністерства охорони здоров’я, МЗС, під патронатом ЮНЕСКО, він присвячений річниці Незалежності України.

Ще одна важлива подія відбулась напередодні річниці Незалежності України: колектив провідних українських артистів та музикантів під керівництвом диригента Германа Макаренка здійснив перший студійний запис опери «Креонт» — вийшов диск компанії Toccata Classics, який уже доступний на всіх світових стрімінгових платформах, зокрема Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших. Міжнародну дистрибуцію здійснив світовий лідер, компанія Naxos Records. Такими чином, за роки Незалежності вперше українська опера вийшла у студійному записі на диску і буде доступна для поціновувачів з різних країн, що важливо для утвердження української культурної традиції у світі. Як розповів Герман Макаренко, запис відбувався у надзвичайно складних умовах, під час блекаутів, без опалення, на одну арію доводилось витрачати в три-чотири рази більше часу, ніж зазвичай, але українські артисти це зробили і отримали високі оцінки якості запису від міжнародних партнерів.

Довідка: опера «Креонт» заснована на трагедії Софокла «Антігона» і є маніфестом свободи та повалення тиранії. У фіналі опери Бортнянський дозволяє собі відійти як від трагедії Софокла, так і від лібрето Кольтелліні, передавши здійснення правосуддя в руки народу: саме народ повалює режим тирана Креонта та обирає правителькою Антігону. Це символічно, бо свобода і демократія – це про Україну і українців.

Це перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського, написана в Італії, прем’єра якої 1776 року в Teatro San Benedetto у Венеції мала великий успіх, але згодом була втрачена. Опера була знайдена 2023 року у Португалії і вперше поставлена українськими артистами та музикантами в Україні вже під час повномасштабної війни Росії проти України, що символічно. Бортнянський – учень італійця Бальдасаре Галуппі. Нашого геніального композитора у світі називають українським Моцартом.

Оргкомітет проєкту