Анонс

Тема: Бортнянський – український геній епохи Моцарта: чим він цікавий сучасному європейському слухачу? Унікальні події у світі опери до Дня Незалежності України: театральна премʼєра “Креонта” у Києві та вихід першого студійного запису на міжнародних стрімінгових платформах.

17 серпня о 12:00 у Києві, у приміщенні Національної музичної академії України, відбудеться відкрита репетиція сценічної постановки опери «Креонт» Дмитра Бортнянського під керівництвом Артиста ЮНЕСКО в імʼя миру, народного артиста України Германа Макаренка.

Це спільний проєкт до 250-річчя опери, що здійснюється за підтримки колективу Національної музичної академії України, Міністерства культури України та колективу Наукового центру імені Л.І. Медведя, Міністерства охорони здоров’я України, присвячений річниці Незалежності України.

Вперше опера, написана 250 років тому, звучатиме у сучасній інтерпретації – цей сміливий задум дозволить поставити твір спочатку на київській сцені, а згодом – в оперних театрах сучасної Європи.

“Дмитро Бортнянський – український класик, його твори, такі як «Креонт», випередили епоху і вийшли далеко за межі стилю барокової музики. Ми повертаємо цю геніальну оперу сучасному слухачу та впевнені, що вона буде цікава як українцям, так і іншим європейським поціновувачам класики”, — зазначає Артист ЮНЕСКО в імʼя миру.

Про творчий задум і переосмислення твору Бортнянського, а також про підготовку спектаклю розкажуть організатори та учасники. Міжнародний проєкт постановки “Креонта” здійснюється під патронатом ЮНЕСКО та за підтримки МЗС України.

Колектив провідних українських артистів та музикантів під керівництвом диригента Германа Макаренка здійснив перший студійний запис опери «Креонт» — вийшов диск компанії Toccata Classics, який уже доступний на всіх світових стрімінгових платформах, зокрема Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших. Міжнародну дистрибуцію здійснив світовий лідер, компанія Naxos Records. Це унікальна подія в царині оперної української класики: за роки Незалежності вперше українська опера вийшла у студійному записі на диску і буде доступна для поціновувачів з різних країн, що важливо для утвердження української культурної традиції у світі. Як експерти, учасники та міжнародні рецензенти оцінюють цю надважливу подію? Про це можна буде дізнатися під час відкритої репетиції.

Серед учасників заходу:
Співорганізатор, ректор Національної музичної академії України, академік АМУ, професор Максим Тимошенко.
Співорганізатор, директор Наукового центру імені Л.І.Медведя МОЗ України, професор Микола Проданчук.
Диригент-постановник, автор сучасної інтерпретації опери, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко, автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”.
Режисер-постановник, головний режисер Київської опери Віталій Пальчиков.
Солістка Національної опери України, народна артистка України Ольга Фомічова.
Соліст Національної філармонії України Сергій Бортник.
Генеральний директор, художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «Думка» народний артист України, академік Академії мистецтв України, Герой України Євген Савчук.

А також – музиканти, артисти, хор.

Довідка: опера «Креонт» заснована на трагедії Софокла «Антігона» і є маніфестом свободи та повалення тиранії. У фіналі опери Бортнянський дозволяє собі відійти як від трагедії Софокла, так і від лібрето Кольтелліні, передавши здійснення правосуддя в руки народу: саме народ заковує тирана Креонта в кайдани та повалює режим. Це символічно для сучасної боротьби України за незалежність.

Це перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського, написана в Італії, прем’єра якої 1776 року в Teatro San Benedetto у Венеції мала великий успіх, але згодом була втрачена. Опера була знайдена 2023 року у Португалії і вперше поставлена українським колективом в Україні вже під час повномасштабної війни Росії проти України, що символічно. Бортнянський – учень італійця Бальдасаре Галуппі. Нашого геніального композитора у світі називають українським Моцартом.

Акредитація журналістів на подію:
Альбіна Трубенкова evropressa@gmail.com або +380 (93) 857-72-81 (WhatsApp, Telegram)