Дмитро Бортнянський опера "Креонт"
Дмитро Степанович Бортнянський - український композитор європейського рівня, один із найвидатніших представників класичної музики XVIII століття. Його творчість охоплює різні жанри, включаючи оперну, духовну музику та інструментальні твори.
Його батько, Стефан Шкурат, був громадянином Речі Посполитої, мешканцем Лемківщини (село Бортне), але згодом переїхав до Гетьманщини, у місто Глухів. У пам’ять про рідну землю він узяв нове прізвище - Бортнянський.
Музичний талант маленького Дмитра проявився ще в дитинстві, а в 17-річному віці він став вихованцем Імператорської придворної співочої капели в Санкт-Петербурзі. Там він здобув початкову музичну освіту, а згодом його здібності привернули увагу керівників капели, які вирішили відправити юнака на подальше навчання до Італії.
Його батько, Стефан Шкурат, був громадянином Речі Посполитої, мешканцем Лемківщини (село Бортне), але згодом переїхав до Гетьманщини, у місто Глухів. У пам’ять про рідну землю він узяв нове прізвище - Бортнянський.
Музичний талант маленького Дмитра проявився ще в дитинстві, а в 17-річному віці він став вихованцем Імператорської придворної співочої капели в Санкт-Петербурзі. Там він здобув початкову музичну освіту, а згодом його здібності привернули увагу керівників капели, які вирішили відправити юнака на подальше навчання до Італії.
Протягом 12 років Бортнянський навчався у найкращих маестро свого часу, зокрема у відомого композитора Бальдассаре Галуппі, який відіграв значну роль у формуванні його стилю. Адже саме під його керівництвом Бортнянський створив свою першу оперу «Креонт», яку написав у 25-річному віці. Прем’єра опери відбулася у 1776 році в театрі Сан-Бенедетто у Венеції та пройшла з великим успіхом. Її планували ставити в інших європейських країнах, однак із невідомих причин рукописна партитура опери зникла. Упродовж понад 200 років всі енциклопедичні видання та музикознавчі джерела вважали її втраченою для людства.
Завдяки ретельним пошукам та дослідженням нашій команді вдалося зробити сенсаційне відкриття - знайти рукопис партитури «Креонта» у Португалії. Цей безцінний документ зберігався у бібліотеці Аджуда - колишньому структурному підрозділі Національної бібліотеки Португалії, який нині є самостійною установою. Саме в цьому архіві зберігаються музичні колекції португальського королівського двору.
Завдяки ретельним пошукам та дослідженням нашій команді вдалося зробити сенсаційне відкриття - знайти рукопис партитури «Креонта» у Португалії. Цей безцінний документ зберігався у бібліотеці Аджуда - колишньому структурному підрозділі Національної бібліотеки Португалії, який нині є самостійною установою. Саме в цьому архіві зберігаються музичні колекції португальського королівського двору.
Дмитро Бортнянський, 1788 р.
Виявилося, що ще у 1803 році інформація про перебування опери Бортнянського зазначалася в описі придворної колекції оперних творів. Пізніше вона була внесена до друкованого каталогу рукописних колекцій Національної бібліотеки Португалії (1958).
Знайдена партитура складається з двох рукописних книг (по одній на кожну дію опери) та має загальний обсяг 270 аркушів або 540 сторінок. Віднайдення цього унікального музичного твору стало визначною подією для світової музичної спільноти, адже тепер опера «Креонт» знову може прозвучати на сцені та зайняти належне місце в історії оперного мистецтва.
The manuscript of the opera Creonte
Сюжет опери «Креонт»
Опера базується на трагедії Софокла «Антігона», однак її фінал значно відрізняється.
Передісторія: Після загибелі царя Фів Едіпа його сини, Етеокл і Полінік, домовилися правити по черзі, але Етеокл відмовляється поступитися троном. Це призводить до війни, у якій обидва брати гинуть.
Дія перша: Креонт, родич загиблих, оголошує себе царем Фів. Він дозволяє поховати Етеокла з почестями, але забороняє поховання Полініка. Антігона, не зважаючи на заборону, ховає брата. Її засуджують до замуровування живцем. Гемон, син Креонта, закоханий в Антігону, марно намагається переконати батька змінити рішення.
Відмінності від трагедії Софокла
Ролі та виконавці
Опера базується на трагедії Софокла «Антігона», однак її фінал значно відрізняється.
Передісторія: Після загибелі царя Фів Едіпа його сини, Етеокл і Полінік, домовилися правити по черзі, але Етеокл відмовляється поступитися троном. Це призводить до війни, у якій обидва брати гинуть.
Дія перша: Креонт, родич загиблих, оголошує себе царем Фів. Він дозволяє поховати Етеокла з почестями, але забороняє поховання Полініка. Антігона, не зважаючи на заборону, ховає брата. Її засуджують до замуровування живцем. Гемон, син Креонта, закоханий в Антігону, марно намагається переконати батька змінити рішення.
Дія друга: Антігону ведуть до печери для страти. Гемон намагається врятувати її, але опиняється в пастці. Народ піднімає повстання проти Креонта. В останній момент ситуація змінюється: Креонта позбавляють влади, Антігону проголошують новою царицею Фів.
Відмінності від трагедії Софокла
Головна відмінність між трагедією Софокла та оперою Бортнянського - зміна фіналу. У Софокла Антігона здійснює самогубство, а Гемон, втративши кохану, також позбавляє себе життя. В опері Бортнянського всі головні герої залишаються живими, а Антігона стає правителькою Фів.
Ролі та виконавці
- Креонт — цар Фів (тенор)
- Антігона — донька Едіпа, принцеса Фів (сопрано)
- Ісмена — сестра Антігони (сопрано)
- Гемон — син Креонта, коханий Антігони (чоловіче сопрано)
- Адрасто — фіванський полководець (чоловіче сопрано)
- Хор — містяни Фів
Повернення на Батьківщину
У 2023 році копії рукописної партитури опери «Креонт» з метою дослідження і подальшого виконання було привезено в Україну українською музикознавицею, професоркою кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, докторкою мистецтвознавства Ольгою Шуміліною.
540 сторінок віднайденої рукописної партитури Дмитра Бортнянського було ретельно вивчено, зацифровано та адаптовано до сучасного виконання. Робота над відновленням твору вимагала значних зусиль, зокрема дешифрування історичного нотного запису, звірки з музичною практикою XVIII століття, а також адаптації для сучасного оркестру та виконавців.
540 сторінок віднайденої рукописної партитури Дмитра Бортнянського було ретельно вивчено, зацифровано та адаптовано до сучасного виконання. Робота над відновленням твору вимагала значних зусиль, зокрема дешифрування історичного нотного запису, звірки з музичною практикою XVIII століття, а також адаптації для сучасного оркестру та виконавців.
Окрім цифрового опрацювання, здійснено аналіз структури твору, виявлено особливості авторської інструментовки та вокальних партій. Провідні фахівці-науковці України, спеціалісти з історії музики та виконавської практики XVIII століття долучилися до реконструкції оригінального звучання опери. Було також створено нову редакцію клавіру, що значно спрощує підготовку до сценічного виконання. Окремо була створена партія клавесину завідувачкою кафедри старовинної музики Ольгою Шадріною-Личак. Вперше створено клавір опери для співу з фортепіано.
Завдяки цій роботі опера «Креонт» отримала друге життя і стала доступною для сучасних музикантів та слухачів. Це відкриття не лише збагачує музичну спадщину України, а й повертає ім'я Дмитра Бортнянського не тільки як церковного, а й світського композитора, який зробив важливий внесок в світову скарбницю оперного мистецтва.
Завдяки цій роботі опера «Креонт» отримала друге життя і стала доступною для сучасних музикантів та слухачів. Це відкриття не лише збагачує музичну спадщину України, а й повертає ім'я Дмитра Бортнянського не тільки як церковного, а й світського композитора, який зробив важливий внесок в світову скарбницю оперного мистецтва.
Себастьян Норблен, Антігона ховає Полініка, 1825, Париж, Національна вища школа образотворчих мистецтв
Сюжет опери «Креонт» залишається актуальним і легко піддається сучасній інтерпретації. Заснований на класичному давньогрецькому творі Софокла “Антігона” він оповідає про владу, тиранію, боротьбу законності і свавілля.
Героями є діти царя Едіпа. Після загибелі батька сини Едіпа мали успадкувати владу у Фівах, однак їх випередив Креонт – родич по лінії матері. Упродовж дійства опери всі герої взаємодіють між собою, утворюючи не лише сюжетне, але й вишукане музичне сплетіння.
Музика опери «Креонт» поєднує традиції італійського бельканто та індивідуальний стиль Бортнянського. Вона споріднена зі стилістикою опер В. А. Моцарта періоду від «Митридата» до «Ідоменея».
Героями є діти царя Едіпа. Після загибелі батька сини Едіпа мали успадкувати владу у Фівах, однак їх випередив Креонт – родич по лінії матері. Упродовж дійства опери всі герої взаємодіють між собою, утворюючи не лише сюжетне, але й вишукане музичне сплетіння.
Музика опери «Креонт» поєднує традиції італійського бельканто та індивідуальний стиль Бортнянського. Вона споріднена зі стилістикою опер В. А. Моцарта періоду від «Митридата» до «Ідоменея».
Світова прем'єра
11 листопада 2024 року після майже 250 річного забуття опера «Креонт» отримала своє друге народження і була повернута людству. Світова прем'єра у концертному відбулась у Києві в Дипломатичній академії України при МЗС України. Ця історична подія відбулась за сприянням Міністерства закордонних справ України і отримала широке міжнародне визнання, про що свідчить патронат ЮНЕСКО, «Європи Ностра» та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
Диригентом постановником опери став автор проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко. До присутніх у залі представників дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, українських та міжнародних ЗМІ звернулись Міністр Закордонних справ України – Андрій Сибіга, заступник Генеральної Директорки ЮНЕСКО з питань культури – Ернесто Оттоне, Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО – Мар'яна Беца, Генеральна секретарка Європа Ностра – Снежка Куедвліг-Михайлович та Надзвичайний і Повноважний Посол України, Директор Дипломатичної академії при МЗС України – Геннадій Надоленко.
У світовій прем’єрі опери “Креонт” взяли участь
- Сергій БортникКреонтСоліст Національної філармонії України, Лауреат міжнародних конкурсів
- Ольга ФомічоваАнтігонаСолістка Національної Опери України, Заслужена артистка України, Лауреат міжнародних конкурсів
- Данило КотокГемонСоліст Київського муніципального академічного театру опери та балету, оперної студії НМАУ.
- Станіслав ПащукАдрастоСоліст Київського муніципального академічного театру опери та балету, лауреат міжнародних конкурсів.
- Маргарита БілокізІсменаМецо-сопрано, лауреатка та дипломантка міжнародних конкурсів.
- Ольга Шадріна-Личаксоло на клавесиніЗавідувачка кафедри старовинної музики, кандидатка мистецтвознавства, лауреатка міжнародних конкурсів.
- Національна Заслужена Академічна Капела України "ДУМКА"Один з найвідоміших хорових колективів України, який має славетні традиції та власний виконавський стиль. Художній керівник Євген Савчук - Герой України, лауреат національної премії України їм. Т.Г. Шевченка, Народний артист України, професор, член Академії мистецтв України.
- Національний президентський оркестрУнікальний військово-музичний колектив, який є невід’ємним елементом культурно-дипломатичної символіки держави. З 1991 року та до сьогодні діяльність оркестру полягає у збереженні та розвитку національних культурних традицій, промоцію надбань світової музичної культури. Директор полковник - Максим Гусак.
- Герман МакаренкоДиригентом постановником опери став автор проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.
Міжнародне поширення
Студійний аудіозапис
Партнери та спонсори проєкту
Ми вдячні установам, організаціям і приватним особам, які сприяли і сприяють реалізації даного багатогранного та масштабного проєкту
