Главная Главная
Please wait while JT SlideShow is loading images...
Концерт «Музика заради миру» до 70-річчя ООНЦеремонія призначення Артиста ЮНЕСКО в ім’я мируЦеремонія відкриття Міжнародної асоціації театрів Шовкового шляхуЦеремонія призначення Артиста ЮНЕСКО в ім’я миру«Київ-Класик»Церемонія призначення Артиста ЮНЕСКО в ім’я мируНоворічний Штраус – концертНоворічний Штраус – концертВіденський Бал у КиєвіХІІ Благодійний концерт до Дня Святого МиколаяНовий Рік на Софії Київський«Київ-Класик» на КіпріОркестр «Київ-Класик»Концерт, присвячений 100-й річниці Геноциду вірменТисячоліття української скрипкиОсвідчення в коханні1000 років Софії КиївськоїНовий Рік на Софії Київський
JT SlideShow Module v1.5.1
  •  Рус.
  •  Eng.
Афіша на Травень 2018
Травень Червень Липень
Квітень 2018 Травень 2018 Червень 2018
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Зміни в афіші

Сьогодні Вівторок, 22.05.2018
Please wait while JT SlideShow is loading images...
JT SlideShow Module v1.5.1
Please wait while JT SlideShow is loading images...
AmcoverseasBrandbergPlasticsМАУКанал СТБ
JT SlideShow Module v1.5.1
Facebook
Please wait while JT SlideShow is loading images...
Kyiv-Classic OrchestraKyiv-Classic Orchestra
JT SlideShow Module v1.5.1
YouTube
Please wait while JT SlideShow is loading images...
Kyiv-Classic OrchestraKyiv-Classic Orchestra
JT SlideShow Module v1.5.1
Сторінки матеріалу:
Відгуки ЗМІ ст. 1
Відгуки ЗМІ ст. 2
Відгуки ЗМІ ст. 3
Відгуки ЗМІ ст. 4
Всі сторінки
Казка ожила: Наталя Могилевська, Катя Осадча, Віталій Кличко відвідали Віденський бал у Києві. Благодійний Віденський бал у цьому році був присвячений спорту, так як незабаром в столиці України відбудеться фінал Ліги Чемпіонів - подія, яка чекають мільйони шанувальників футболу з усього світу. Тематика балу визначила і основні аукціонні лоти, які були переважно від відомих спортсменів. Журнал Viva.


У Києві пройшов Віденський бал. Віденський бал 2018 у Києві був неповторним. Могилевська, Камалія та Олійник танцювали, Осадча прийшла в короні, а Суркіс і Кличко виставили лоти на аукціон. У столичній мерії відбувся щорічний Благодійний Віденський бал. Цього року він був присвячений спортивним досягненням: на честь прийдешнього фіналу Ліги Чемпіонів в Києві. Гості балу могли споглядати і фотографуватися на тлі Кубка Чемпіонів, виставленого в фойє. Журнал Ліза.


Віденський бал зібрав понад 800 тис. Грн на благодійні програми. Щорічний Благодійний Віденський бал, який пройшов в мерії Києва 21 квітня, зібрав понад 800 тис. грн благодійних коштів на реабілітаційні програми столичного Центру реабілітації дітей з інвалідністю. Благодійний віденський бал сайт.


Як пройшов Віденський бал у Київській мерії. Падеграс, фокстрот, танго, вальс і полонез - в колонній залі КМДА відбувся знаменитий Віденський бал, який в цьому році зібрав гостей, щоб допомогти Київському центру реабілітації дітей інвалідів. Zefir.ua.


Благодійний Віденський бал у Києві: як це було. Мер Києва Віталій Кличко відкрив Благодійний Віденський бал, який вдруге відбувається в стінах столичної мерії. «Це добре, що ми, після 10 років перерви, відновлюємо в Києві прекрасну традицію проведення благодійного Віденського балу. І вже вдруге, за підтримки наших друзів з Відня, проводимо таке свято. А те, що Київ спроможний гідно приймати Віденський бал, ми продемонстрували у жовтні минулого року». KR24.com.ua


Кличко провів благодійний Віденський бал у столиці. 21 квітня Віталій Кличко урочисто відкрив благодійний Віденський бал, який проходив в столичній мерії. Інформаційне агенство ASPI.


У будівлі мерії відбувся благодійний Віденський бал. Захід проходив за всіма європейськими канонами за участю міжнародних гостей, спортсменів і зірок. Великий Київ.


Віденський бал: свято спорту, весни і благодійності. Віденський бал-2018 в Києві став багатолюднішим, ніж попередній, на ньому зібрали більше грошей на благодійність і ввели нові традиції. Його урочисте відкриття відбулося в суботу, 21 квітня, в Колонній залі Київської міської держадміністрації. Укрінформ.


У києві відбудеться віденський бал присвячений фіналу Ліги Чемпіонів. В Києві у суботу, 21 квітня, відбудеться щорічний Благодійний Віденський бал, присвячений спортивним досягненням. Прямий канал.

П'ять приводів піти на Віденський бал 2018. 21 квітня відбудеться щорічний благодійний Віденський бал, який в цьому році присвячений спортивним досягненням. Zefir.ua.

У Києві відбудеться благодійний Віденський бал. У найближчу суботу, 21 квітня, в Києві пройде щорічний Благодійний Віденський бал, присвячений спортивним досягненням. Взгляд онлайн.

21 квітня в Києві відбудеться щорічний Благодійний Віденський бал. У події візьмуть участь відомі українські спортсмени, діячі культури, політики і дипломати. Kiev24.ua

“Щоразу, коли ошатна зала Національної опери України вибухала оплесками, я думала про справедливість популярного вислову: “Хто хоче зробити – той діє, а хто не хоче – той шукає причин для бездіяльності”. Адже навіть у такий непростий час, який позначено справжньою кризою у багатьох сферах нашого життя, диригент Герман Макаренко та його оркестр “Київ-Класик” без зайвого галасу творять не лише красу, а й добро”.
(“Говорить і Показує Україна”, 23 березня 2011 року)

“Маестро під шквал оплесків майже вилітає на сцену. Помах його рук – і зазвучав Вальс з балету Чайковського “Лебедине озеро…”
(“Говорить і Показує Україна”, 17 березня 2010 року)

“Проте примою заходу була, перш за все, диригентська паличка Заслуженого діяча мистецтв України, лауреата міжнародних конкурсів Германа Макаренка. Саме він творив атмосферу вечора – радісну та святкову”.
(“Говорить і Показує Україна”, 18 березня 2009 року)

“Ототожнення Германа Макаренка із заклинателем – літературне, з волхвом – пишномовне. Маестро Макаренко підкорює”.
(“Віче”, травень 2009 року)

“Чарівник диригентської палички Маестро Герман Макаренко підготував для киян та гостей столиці черговий подарунок”.
(“Обзор”, березень 2008 року)

“Поєднуючи в собі талант висококваліфікованого теоретика музики, педагога, адже Герман Макаренко – доктор мистецтвознавства, кандидат філософських наук, а також активну диригентську практику, Маестро разом з оркестром Національної опери досягає такої виразності, такого звучання підвладного йому колективу, що кожна його імпреза закінчується шквалом оплесків”.
(“Урядовий кур’єр”, 12 січня 2008 року)

“Глибокий психолог (Герман Макаренко), він розкриває не тільки потенціал натхнення всього творчого колективу оркестру і солістів, а й “розкручує” здібність слухачів до співпереживання, а отже розуміння і співтворчості”.
(“Освіта”, 7 – 14 березня 2007 року)

“Науковець-філософ, Герман Макаренко піддає глибокому філософському осмисленню матеріальні й нематеріальні рівні дійсності, що доступні диригенту – від авторського задуму композитора до власної виконавської манери”.
(“Освіта”, 7 – 14 березня 2007 року)

“Герман Георгійович в одній виставі зібрав музичні філософські роздуми геніальних попередників про земне буття і призначення жінки…”
(“Освіта”, 7 – 14 березня 2007 року)

“… творче відношення до всього, що оточує митця, визначає шляхетну й вишукану атмосферу навколо ньогоо”.
(“Освіта”, 7 – 14 березня 2007 року)

“Його (Германа Макаренка) концерти класичної симфонічної музики набувають все більшої ваги в культурному житті країни, а отже резонансу і популярності в суспільстві. З його концертами-виставами свят більшає, а їхня сутність стає шляхетнішою”.
(“Освіта”, 7 – 14 березня 2007 року)

“Герман Макаренко не лише талановитий диригент. Його ще можна назвати і талановитим креативщиком. Йому належать ідеї декількох найцікавіших проектів”.
(“Бізнес”, 25 грудня 2006 року)

“Через рік ми вирішили знову зустрітися з цією незвичайною людиною, яка своєю диригентською паличкою, як чарівною, уміє заряджати енергією і натхненням все навколо”.
(“Бізнес”, 25 грудня 2006 року)

“Відомий митець (Герман Макаренко) і за кордоном: працював у Нью-Йорку як запрошений диригент, брав участь у різних міжнародних музичних фестивалях, разом з очолюваним колективом з успіхом виступав у багатьох найпрестижніших концертних залах Європи”
(«Театрально-концертний Київ» грудень 2006 року)

“Він (Герман Макаренко) постійно заявляє про себе все новими своїми задумами і проектами”.
(“Театрально-концертний Київ”, грудень 2006 року)

“Точності і вивіреності рухів диригента міг би позаздрити тореадор. У них – і вільнолюбство Кармен і чоловіча жорстокість Хосе і невідворотність долі кориди… Здається це не диригентська паличка, а шпага матадора блискавично розставляє усі крапки над і”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Краса музики творила магічну атмосферу людського взаєморозуміння й духовного вичищення, а магія творчого натхнення Майстра створювала живу матерію музики”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Він (Герман Макаренко) змушує музику підкорятися своїй волі: ніжно горнутися до присутніх і нашіптувати пестощі із несамовитістю і жагою вимагати відповіді, у відчай кидати виклик, знов торкатися найніжнішим дотиком, припадати жалібним цілунком, котитися громовими розкатами… І на кінець замикає її кінчиками пальців у лівій долоні, примушуючи голосніше музики звучати тишу”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)


“…Маестро, як маг-чарівник випускає музику з кінчиків пальців лівої долоні і то дозволяє їй звучати і летіти так далеко, як заманеться, то стримує її, не дає поводитись на власний розсуд”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Всупереч всім законам фізики і міркуванням філософії на концертах Германа Макаренка пересвідчуєшся, що музику можна не тільки почути але й побачити”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Його прочитання класики унікальне тим, що не тільки дарує насолоду віртуозністю, а й змушує замислюватись над кожною музичною фразою й інтонацією, перетворює слухача на співавтора через співпереживання. І мимоволі задаєшся питанням: чи можна творити подібне без втручання магії?”
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Він (Герман Макаренко) дозволяє собі те, що може дозволити лише геній. Він тримає таку паузу, яку іншими словами як «на грані фола» й охарактеризувати не можна. Але оце “на грані” і є саме тим, що відрізняє талант від дару Божого”.
(“Освіта”, 22-29 листопада 2006 року)

“Цілком очевидно, що диригування для Маєстро, крім того, що стало справою його життя, ще й своєрідна творча лабораторія, де він відпрацьовує певні теоретичні засади, які потім передає своїм студентам у столичній музичній академії”.
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“…Овація, влаштована виконавцям після концерту, була найкращою віддякою і для оркестру, і для Маєстро, який зумів з кожного його учасника зробити соліста: контрабас – “браво!”, альти – “браво!”, скрипки – “браво!”, віолончелі – “браво!” - так описала публіка майстерність виконавців”.
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“…Оркестр, керований Германом Макаренком, упевнено зайняв провідні позиції серед найркащих музичних колективів столиці, знають його сьогодні і в багатьох країнах світу. Лише протягом останніх двох років музиканти побували з гатролями в Парижі, Празі, Брюселі, Ліллі, Ам’єні, Арні і т.д.”
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“… він (Герман Макаренко) є незаперечним авторитетом цього творчого колективу (оркестру “Київ-Класик”)”.
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“Герман Макаренко і справді був на висоті – коректний і емоційний водночас, доброзичливий і вищою мірою вимогливий під час репетицій, натхненний і пристрастний під час концерту, тонкий інтерпретатор найскладніших до виконання музичних творів…”
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“…А самого Маєстро перепиняли на вулиці і в день концерту і наступного дня, щоб подякувати за одержану насолоду”.
(“Урядовий кур’єр”, 8 вересня 2006 року)

“Макаренко “насмілився” інтерпретувати деякі найбільш популярні сторінки його (Моцарта) творчості …Стрімка та чиста музика, як дорогоцінний метал в оправі, вражала своєю елегантністю і вишуканістю…”
(“Іль Газетіно Націонале”, Італія 24 липня 2006 року)

“«Київ-Класик» - оркестр, що складається з досвідчених музикантів, одного рівня виконавчої майстерності у повній гармонії з диригентом Германом Макаренком…”
(“Іль Газетіно Націонале”, Італія 24 липня 2006 року)

“…дуже переконливо звучить виконання трьох п’єс (“Колискова”, “Елегія”, “Згадки про країну Лотоса”) Станковича і, особливо, твори Скорика (“Партіта”, “Мелодія”, та “Іспанський танец”), виконувані десятьма музикантами під впевненим керівництвом Макаренко з великою виразністю…”
(“Месседжеро Венето”, Італія, 23 липня 2006 року)


“Виконання творів зальцбурзького генія дійсно було прозорим, пасажі легкі та швидкоплинні. Переміна тем у різних частинах звучала легко і була прекрасно розроблена. Немає ніяких недостатків у виконанні, воно бездоганне, хоча інколи занадто академічне”.
(“Месседжеро Венето”, Італія, 23 липня 2006 року)

“Елегантність та співрозмірність форм відрізняли виконання «Маленької нічної серенади» і двох дивертисментів in re та in fa KVB6 та KVB 8”.
(“Месседжеро Венето”, Італія, 23 липня 2006 року)

“Камерний оркестр «Київ-Класик» - один із найбільш популярних і глибокошанованих у себе в українській столиці”.
(“Месседжеро Венето”, Італія, 23 липня 2006 року)

“Київ-Класик” – маючи усі якості струнного оркестру – гнучкість, гру голосів, легкість виконання; разом з тим завдяки тембровому звучанню і звуковій амальгамі створює враження великої інструментальної структури”.
(“Месседжеро Венето”, Італія, 23 липня 2006 року)

“Герман Макаренко - віртуозний диригент, головна заслуга якого полягає в тому, що він зумів надати класичним творам сучасного звучання”.
(“Наталі”, березень 2006 року)


“…піаніст та симфонічний оркестр з Києва представили чудову інтерпретацію Концерту №20 Вольфганга Моцарта…Між солістом та диригентом повна злагода. Це знов можна було побачити у ключовому творі програми – Концерті № 21, який викликав фурор…”
(“Голос півночі”, Франція, 14 березня 2006 року)

“…Герман Макаренко, добре знаний філософським підходом до музики, здатністю вдихнути нову енергію в класичні твори минулих епох”.
(“Слово просвіти”, 28 липня – 3 серпня 2005 року)

“...надзвичайно повно явила глядачам його диригентський талант – він почувався вільно і розкуто, він був проникливим і сміливим, одне слово, свято вдалося, тож фантазія ініціатора цього мистецького дійства може шукати нових висот”.
(“Урядовий кур’єр”, 18 березня 2005 року)

“Широка «географія» цих послань любові, які Герман Макаренко коментував і англійською мовою, зокрема у залі були числені представники дипломатичного корпусу, надзвичайно повно являє гладачам його диригентський талант”.
(“Урядовий кур’єр”, 18 березня 2005 року)

“Ми не одноразово писали про цього талановитого диригента, лауреата міжнародних конкурсів, який до того ж має неабиякий організаторський хист, а також постійну потребу мистецького пошуку”.
(“Урядовий кур’єр”, 18 березня 2005 року)

“Лірична сторона дарування диригента найповніше проявилася в дивовижному інтермецо з “Сільськоі честі” Масканьї, у зіграний на біс “Колискової” Станковича і “Мелодії” Скорика”.
(“Дзеркало тижня”, 12 - 18 березня 2005 року.)

“Диригент..., по-новому розкрився як музикант. До завжди притаманної йому академічно стриманої манери та скупого жесту додалася значно більша свобода і розкутість, що відповідали невимушеності, світлій тональності, енергії радісного піднесення, якими була наповнена музика Россіні та Йоганна Штрауса, Моцарта і Бізе, Гулака - Артемовського та Лисенка, Покофьева і Скорульського”.
(“Дзеркало тижня”, 12 - 18 березня 2005 року.)

“... а вишуканість і аристократична нотка віденського балу захопили гостей буквально з перших номерів”.
(“Дзеркало тижня” 15-21 січня 2005 року)

“Під руками Германа Макаренка,який дивно відчуває музичний час і закони співочого дихання, динаміка звучання оркестру виглядає оптимально”.
(“Дзеркало тижня”, 26 липня, - 1 серпня 2003 року)

“Оркестр владою диригента Київської національної опери, заслуженого діяча мистецтв України Германа Макаренка постійно перетворювався на чутливий ансамбль сольних інструментів. Тонка робота з деталями тексту дозволила диригентові органічно показати містичний план оперного твору”.
(“Дзеркало Тижня”, 21-27 червня 2003 року).

“Легко й невимушено продиригував Маестро увертюру до “Весілля Фігаро”.
(“Урядовий кур’єр”, 14 жовтня 1997 року)

“Емоційне, пристрасне диригування, виразний і точний жест допомогли усвідомити всю глибину трагізму цього твору”.
(“Урядовий кур’єр”, 14 жовтня 1997 року)

“Герман Макаренко вміло та впевнено керував усім дійством музикування й досяг чудового ансамблю і гармонії між солістом і оркестром”.
(“Хрещатик”, 2 жовтня 1997 року)

“Улюбленцем долі дуже приємно назвати людину, яка так впевнено торує свій шлях у бурхливому морі нашого сьогодення, особливо у тому його стрімкому потоці, який ми узагальнено називаємо „світ мистецтва”.
(“Хрещатик”, 28 серпня 1995 року)